Камені у жовчному що робити?

Жовчнокам'яна хвороба або жовчне каміння - це тверді відкладення травної рідини, які можуть утворюватися в жовчному міхурі. Жовчний міхур – це невеликий орган, розташований прямо під печінкою. Жовчний міхур містить травну рідину, відому як жовч, яка потрапляє у тонкий кишечник. У Сполучених Штатах 6% чоловіків і 9% жінок мають каміння в жовчному міхурі, більшість з яких протікає безсимптомно. У пацієнтів з безсимптомним жовчним камінням, виявленими випадково, ймовірність розвитку симптомів або ускладнень становить від 1% до 2% на рік. Безсимптомні камені жовчного міхура, виявлені в нормальному жовчному міхурі та нормальному жовчному дереві, не потребують лікування, якщо у них не розвиваються симптоми. Однак приблизно у 20% цих безсимптомних жовчних каменів симптоми розвинуться протягом 15 років спостереження. Ці камені в жовчному міхурі можуть надалі викликати такі ускладнення, як холецистит, холангіт, холедохолітіаз, жовчнокам'яний панкреатит і, в окремих випадках, холангіокарцинома. У ході цієї вправи розглядаються етіологія, прояви, оцінка та лікування жовчнокам'яної хвороби, а також розглядається роль міжпрофесійної групи в оцінці, діагностиці та лікуванні цього стану.

Причини появи жовчнокам'яної хвороби

Є три основні шляхи утворення каменів у жовчному міхурі:

Перенасичення холестерину: Зазвичай жовч може розчиняти кількість холестерину, що виводиться печінкою. Але якщо печінка виробляє більше холестерину, ніж може розчинити жовч, надлишок холестерину може випадати осад у вигляді кристалів. Кристали застряють у слизу жовчного міхура, утворюючи мул жовчного міхура. Згодом кристали можуть рости, утворюючи каміння і закупорюючи протоки, що зрештою призводить до жовчнокам'яної хвороби.
Надлишок білірубіну: білірубін, жовтий пігмент, що утворюється при розпаді еритроцитів, виділяється клітинами печінки у жовч. Певні гематологічні стани змушують печінку виробляти дуже багато білірубіну внаслідок розщеплення гемоглобіну. Цей надлишок білірубіну також може спричинити утворення жовчного каміння.
Зниження рухливості жовчного міхура або порушення скоротливості: якщо жовчний міхур не випорожнюється ефективно, жовч може концентруватися та утворювати жовчні камені.

Залежно від етіології каміння у жовчному міхурі мають різний склад. Три найбільш поширених типу - це холестеринові жовчні камені, чорні пігментні жовчні камені та коричневі пігментні жовчні камені. Дев'яносто відсотків жовчного каміння складають холестеринові жовчні камені.

Кожен камінь має унікальний набір факторів ризику. Деякими факторами ризику розвитку холестеринового каміння в жовчному міхурі є ожиріння, вік, жіноча стать, вагітність, генетика, повне парентеральне харчування, швидка втрата ваги та деякі ліки (оральні контрацептиви, клофібрат та аналоги соматостатину).

Приблизно 2% всіх жовчних каменів - це чорне та коричневе пігментне каміння. Їх можна знайти у людей із високим оборотом гемоглобіну. Пігмент складається переважно з білірубіну. Пацієнти з цирозом, захворюваннями здухвинної кишки, серповидно-клітинною анемією та муковісцидозом схильні до ризику розвитку чорних пігментних каменів. Коричневі пігменти в основному зустрічаються у населення Південно-Східної Азії та не поширені у Сполучених Штатах. Факторами ризику появи коричневого пігментного каміння є внутрішньопротоковий застій і хронічна колонізація жовчі бактеріями.

Лікування жовчнокам'яної хвороби

Безсимптомні камені в жовчному міхурі вимагають консультації пацієнта щодо симптомів жовчної кольки та того, коли слід звертатися за медичною допомогою. Без ускладнень холелітіаз можна лікувати гостро за допомогою пероральної або парентеральної аналгезії у відділенні невідкладної допомоги або центрі невідкладної допомоги після встановлення діагнозу та виключення альтернативних діагнозів. Пацієнтам також слід запропонувати дієтичні рекомендації, щоб знизити ймовірність повторних епізодів, та направити до хірурга загального профілю для планової лапароскопічної холецистектомії. Сьогодні лапароскопічна холецистектомія є стандартом лікування, більшість пацієнтів проходять амбулаторне лікування.

Пацієнтам з симптомами та обстеженням, що відповідають гострому холециститу, знадобиться госпіталізація, хірургічна консультація та внутрішньовенне введення антибіотиків. Пацієнтам з холедохолітіазом або жовчнокам'яним панкреатитом також знадобиться госпіталізація, консультація шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Пацієнти з гострим висхідним холангітом зазвичай погано виглядають і мають сепсис. Вони також часто вимагають агресивної реанімації та лікування на рівні відділення інтенсивної терапії на додаток до хірургічного втручання для видалення інфекції із жовчних шляхів.

Ускладнення жовчнокам'яної хвороби: